Орфографічний словник української мови

бортпровідник

бортпровідни́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бортпровідник — -а, ч. Працівник авіаційного транспорту, який супроводить пасажирський літак, стежить за порядком у ньому, обслуговує пасажирів; стюард.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бортпровідник — БОРТПРОВІДНИ́К, а́, ч. Працівник авіаційного транспорту, який супроводить пасажирський літак, стежить за порядком обслуговування пасажирів і т. ін.; стюард. У накладній бортпровідник зазначає час, коли продукти харчування надійшли на борт (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах