бракуватися —
БРАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до бракува́ти². За наявності дефектів, більших за допустимі, вісь бракується (з наук. літ.); Якість обробки зовнішньої поверхні контролювалась, і при виявленні рисок та відхилень від вимог креслення зразки бракувались (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови у 20 томах