братанець

брата́нець

іменник чоловічого роду, істота

племінник по братові, небіж

діал.

Значення в інших словниках

1. братанець — -нця, ч., діал. Те саме, що братан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. братанець — БРАТА́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Те саме, що брата́н 1. Коли се прийшов у ложу молоденький графчик, братанець баронеси (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. братанець — див. племінник  Словник синонімів Вусика
4. братанець — БРАТА́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Те саме, що брата́н. Коли се прийшов у ложу молоденький графчик, британець баронеси (Л. Укр., III, 1952, 542).  Словник української мови в 11 томах
5. братанець — Братанець, -нця м. = братанич. Желех.  Словник української мови Грінченка