брязкотіти

брязкоті́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. брязкотіти — -очу, -отиш, недок. Підсил. до брязкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брязкотіти — БРЯЗКОТІ́ТИ див. брязкота́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. брязкотіти — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
4. брязкотіти — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. брязкотіти — Брязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. брязкотіти — БРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до бря́зкати. Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Гл., Байки.., 1959, 161); За ними коні захропли, А зброя брязкотить зловіще (Граб., І, 1959, 482); Я чую: десь по межах торохтить грабарка..  Словник української мови в 11 томах
7. брязкотіти — Брязкотіти, -чу, -тиш гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.  Словник української мови Грінченка