Орфографічний словник української мови

брякнутися

бря́кнутися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. брякнутися — -нуся, -нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти; брязнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брякнутися — БРЯ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти; брязнутися. Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. брякнутися — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. брякнутися — БРЯ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Важко, з шумом упасти; брязнутися. Молоденький чортик, що його випустили святами пожирувати, з радощів брякнувся прямо в кучугуру снігу (Вас., І, 1959, 127).  Словник української мови в 11 томах