Орфографічний словник української мови

бугорок

бугоро́к

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бугорок — -рка, ч., рідко. Зменш. до бугор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бугорок — БУГОРО́К, рка́, ч., рідко. Зменш. до буго́р. Ось уже довга тінь від очерету протяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці (Панас Мирний); Серед яскравої зелені виднівся свіжий бугорок землі (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
  3. бугорок — див. горб  Словник синонімів Вусика
  4. бугорок — БУГОРО́К, рка́, ч., рідко. Зменш. до буго́р. Ось уже довга тінь від очерету протяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці (Мирний, IV, 1955, 24); Серед яскравої зелені виднівся свіжий бугорок землі (Шиян, Гроза.., 1956, 81).  Словник української мови в 11 томах
  5. бугорок — Бугор, -гра м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. ум. бугорок. Мир. Пов. II. 45.  Словник української мови Грінченка