бунтарка

бунта́рка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. бунтарка — -и. Жін. до бунтар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р. Дорога бунтарка, вона зовсім не знала, що бунт проти других насамперед є бунт проти самого себе (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. бунтарка — Бунта́рка, -та́рки, -та́рці; -та́рки, -та́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р.  Словник української мови в 11 томах