Орфографічний словник української мови

бупр

бупр

іменник чоловічого роду

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бупр — БУПР, у, ч., заст. Скорочення: будинок примусових робіт. – Роздеру йому пащеку аж до вух! Нехай тоді беруть мене до бупру... (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах
  2. бупр — див. в'язниця  Словник синонімів Вусика
  3. бупр — БУПР, у, ч., заст. Скорочення: будинок примусових робіт. — Роздеру йому пащеку аж до вух! Нехай тоді беруть мене до бупру… (Кач., II, 1958, 20).  Словник української мови в 11 томах