Орфографічний словник української мови

бурсачня

бурсачня́

іменник жіночого роду

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бурсачня — -і, ж., збірн., зневажл. Бурсаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурсачня — БУРСАЧНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Бурсаки. Бурсачня розсипалась уже по заснулих улицях села і дала собі волю (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. бурсачня — БУРСАЧНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Бурсаки. Бурсачня розсипалась уже по заснулих у лицях села і дала собі волю (Вас., I, 1959, 239).  Словник української мови в 11 томах
  4. бурсачня — Бурсачня, -ні ж. соб. бурсаки. Св. Л. 219.  Словник української мови Грінченка