бурунний — Орфографічний словник української мови

бурунний — БУРУ́ННИЙ, а. е. Прикм. до буру́н. І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі (Є. Маланюк). Словник української мови у 20 томах
бурунний — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови