Орфографічний словник української мови

бусел

бу́сел

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бусел — [бусеил] = бусол -сла, м. (на) -с'л'і/-слов'і, мн. -сли, -с'л'іў два буслие  Орфоепічний словник української мови
  2. бусел — 1》 див. бусол. 2》 Гайстер, лелека, чорногуз, бузько та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бусел — БУ́СЕЛ див. бу́сол.  Словник української мови у 20 томах
  4. бусел — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал.  Словник синонімів української мови
  5. бусел — БУ́СЕЛ див. бу́сол.  Словник української мови в 11 томах