Орфографічний словник української мови

буєр

бу́єр

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. буєр — -а, ч. Легкий човен або поміст (платформа) з вітрилом, поставлений на особливі ковзани, для катання на льоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буєр — Вітросанки  Словник чужослів Павло Штепа
  3. буєр — БУ́ЄР, а, ч. Легкий човен або поміст (платформа) з вітрилом, поставлений на особливі ковзани, для катання на льоду. Рибалки Балтійського моря здавна використовували буєри для промислу взимку, тому встановити час появи льодових буєрів важко (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. буєр — бу́єр (голл. boeier) кабіна чи платформа, встановлена на ковзанах або колесах; пристосована для пересування по льоду чи суші з рівним рельєфом під вітрилами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. буєр — БУ́ЄР, а, ч. Легкий човен або поміст (платформа) з вітрилом, поставлений на особливі ковзани, для катання на льоду.  Словник української мови в 11 томах