Орфографічний словник української мови

білокозак

білокоза́к

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. білокозак — -а, ч. Кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білокозак — БІЛОКОЗА́К, а́, ч., іст. Козак – учасник Білого руху, спрямованого на відновлення Російської імперії, під час громадянської війни (1917–1922). Білокозаки з піками напереваги понеслись за махновцями (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах