Орфографічний словник української мови

біління

білі́ння 1

іменник середнього роду

від: білити

білі́ння 2

іменник середнього роду

від: біліти

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. біління — I білення, -я, с. Дія за знач. білити 1), 2) і білитися 1), 2). II -я, с. Дія за знач. біліти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. біління — БІЛІ́ННЯ¹, БІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. біли́ти 1, 2 і біли́тися 1, 2. Весна означала тут .. виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників, війну з квочками, що унаджувалися з малими в город, білення курників і хлівів (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
  3. біління — БІЛІ́ННЯ¹, БІ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. біли́ти 1, 2 і біли́тися 1, 2. Весна означала тут.. виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників, війну з квочками,що унаджувалися з малими в город, білення курників і хлівів (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах