Орфографічний словник української мови

біметал

бімета́л

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. біметал — БІМЕТА́Л див. бімета́ли.  Словник української мови у 20 томах
  2. біметал — Матеріал (елемент), складений з 2 міцно з'єднаних між собою всією поверхнею шарів металів (або сплавів) з різними механічними, фізич. або хіміч. властивостями.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. біметал — БІМЕТА́Л див. бімета́ли.  Словник української мови в 11 томах