Орфографічний словник української мови

бісмаліт

бісмалі́т

іменник чоловічого роду

геологічне тіло, утворене магмою

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бісмаліт — -у, ч. Інтрузія конічної або циліндричної форми, що досягає поверхні Землі або закінчується в товщі осадових порід, підносячи їх у вигляді купола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бісмаліт — БІСМАЛІ́Т, у, ч., геол. Магматичне тіло конічної або циліндричної форми, що може досягати поверхні Землі або скупчуватися в гірських породах, утворюючи куполоподібне підняття. Бісмаліт – інтрузія, що відрізняється від лаколіту (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бісмаліт — бісмалі́т (від грец. βυσμα – корок і ...літ) інтрузія конічної або циліндричної форми, що досягає поверхні Землі або закінчується в товщі осадочних порід, підносячи їх у вигляді купола.  Словник іншомовних слів Мельничука