Орфографічний словник української мови

важковаговик

важковагови́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. важковаговик — -а, ч. Спортсмен важкої ваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. важковаговик — ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч. 1. Спортсмен важкої ваги. Талант його розкрився у вільній боротьбі, і клав Іван Казанець на лопатки важковаговиків зі всього прикордонного округу (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. важковаговик — ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч. Спортсмен важкої ваги. Він [Семен Климко] б’ється у середній вазі, а перемагає важковаговиків (Собко, Звич. життя, 1957, 157).  Словник української мови в 11 томах