Орфографічний словник української мови

ватрище

ва́трище

іменник середнього роду

вогнище

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ватрище — -а, с., діал. Вогнище, багаття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ватрище — ВА́ТРИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що ва́тра. Ватрища тихі уночі горять (Я. Шпорта); Судячи з того, що ватрища, на яких прилаштовувалися відра та казанки, лише розгорялися, здогадався: зупинилися ми недавно (Є. Доломан); Надвечір ватрище погасло (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
  3. ватрище — див. вогнище  Словник синонімів Вусика
  4. ватрище — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання).  Словник синонімів української мови
  5. ватрище — ВА́ТРИЩЕ, а, с., діал. Вогнище, багаття. Ватрища тихі уночі горять (Шпорта, Мужність, 1951, 66).  Словник української мови в 11 томах
  6. ватрище — Ватрище, -ща с. = ватра. Желех.  Словник української мови Грінченка