Орфографічний словник української мови

вборонити

вборони́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вборонити — ВБОРОНИ́ТИ¹ див. уборони́ти¹. ВБОРОНИ́ТИ² див. уборони́ти².  Словник української мови у 20 томах
  2. вборонити — ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т.  Словник синонімів української мови