вглиблювати —
(углиблювати), -юю, -юєш і вглибляти (углибляти), -яю, -яєш, недок., вглибити (углибити), вглиблю, вглибиш; мн. вглиблять; док., перех., рідко. Встромлювати щось у середину, вглиб чого-небудь; заглиблювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вглиблювати —
ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ), юю, юєш, ВГЛИБЛЯ́ТИ (УГЛИБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВГЛИ́БИ́ТИ (УГЛИ́БИ́ТИ), вгли́блю́, вгли́би́ш; мн. вгли́бля́ть; док., що, рідко. Встромлювати щось усередину, вглиб чого-небудь; заглиблювати. Вглиблюю в дуб долота (М.
Словник української мови у 20 томах
вглиблювати —
ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...
Словник синонімів української мови
вглиблювати —
ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ), юю, юєш і ВГЛИБЛЯ́ТИ (УГЛИБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВГЛИ́БИ́ТИ (УГЛИ́БИ́ТИ), вгли́блю́, вгли́би́ш; мн. вгли́бля́ть; док., перех., рідко. Встромлювати щось в середину, в глиб чого-небудь; заглиблювати.
Словник української мови в 11 томах