Орфографічний словник української мови

вдавлювати

вда́влювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вдавлювати — (удавлювати), -юю, -юєш, недок., вдавити (удавити), вдавлю, вдавиш; мн. вдавлять; док., перех. Втискувати що-небудь у щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вдавлювати — ВДА́ВЛЮВАТИ (УДА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), вдавлю́, вда́виш; мн. вда́влять; док., кого, що у що. Втискувати кого-, що-небудь у щось м'яке, пухке і т. ін. Ми пускали по руках солянку..  Словник української мови у 20 томах
  3. вдавлювати — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. вдавлювати — ВДА́ВЛЮВАТИ (УДА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), вдавлю́, вда́виш; мн. вда́влять; док., перех. Втискувати що-небудь у щось. При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (Орг. і технол. тракт робіт, 1956, 208); // Натискуючи, робити заглибину в чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах