Орфографічний словник української мови

вдосконалювати

вдоскона́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вдосконалювати — Робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; (себе) ІД. самоудосконалюватися.  Словник синонімів Караванського
  2. вдосконалювати — ВДОСКОНА́ЛЮВАТИ див. удоскона́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вдосконалювати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев.  Словник синонімів української мови