Орфографічний словник української мови

ведмедя

ведмедя́

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ведмедя — див. ведмедча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ведмедя — ВЕДМЕДЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що ведмежа́. Це була ведмедиця з трьома кудлатими незграбними ведмедятами (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. ведмедя — ВЕДМЕЖА́ (маля ведмедя), ВЕДМЕДЯ́, ВЕДМЕДЕНЯ́, ВЕДМЕДЧА́, МЕДВЕДЯ́ діал. Ведмедиця приводить ведмежат узимку, у барлозі (з журналу); Порався (Максим).. коло малих медведят (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  4. ведмедя — ВЕДМЕДЯ́, я́ти, с. Те саме, що ведмежа́. Це була ведмедиця з трьома кудлатими незграбними ведмедятами (Вітч., 2, 1964, 217).  Словник української мови в 11 томах