велелюддя

велелю́ддя

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. велелюддя — Я, с. Скупчення великої кількості людей. Забудься. Стань. І зачекай мене на самоті в такому велелюдді, де спогади стовбичать, наче судді, і пам'ять чвалом праліта жене. (П-2:149).  Словник поетичної мови Василя Стуса
2. велелюддя — -я, с. Скупчення великої кількості людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велелюддя — ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с. Скупчення великої кількості людей. На міських торговищах – велелюддя! (В. Малик); Мабуть, за всю свою багатовікову історію Львів не бачив ще такого велелюддя, як у день визволення (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. велелюддя — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
5. велелюддя — ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, с. Скупчення великої кількості людей. — Як-то нема? — заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Стельмах, Хліб.., 1959, 378).  Словник української мови в 11 томах