Орфографічний словник української мови

верескуха

вереску́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. верескуха — -и, ж., розм. Та, що багато верещить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верескуха — ВЕРЕСКУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до вереску́н. Маленька верескуха знову докучала няньці (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. верескуха — ВЕРЕСКУ́ХА, и, жін., розм. Та, що багато верещить.  Словник української мови в 11 томах
  4. верескуха — Верескуха, -хи ж. Крикунья. Уман. II. 48.  Словник української мови Грінченка