взимку —
пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух.
Словник синонімів Караванського
взимку —
ВЗИ́МКУ див. узи́мку.
Словник української мови у 20 томах
взимку —
сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І.
Фразеологічний словник української мови
взимку —
УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О.
Словник синонімів української мови
взимку —
Взи́мку, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)