Орфографічний словник української мови

вибалушити

ви́балушити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибалушити — ВИ́БАЛУШИТИ див. вибалу́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  2. вибалушити — ви́балушити витріщити (очі)(ср, ст)||вивалити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. вибалушити — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. вибалушити — ВИ́БАЛУШИТИ див. вибалу́шувати.  Словник української мови в 11 томах