вибілювати —
-юю, -юєш і вибіляти, -яю, -яєш, недок., вибілити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. || перен. Покривати чим-небудь білим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибілювати —
ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (М. Познанська); [Ганна:] Паски сама напекла..
Словник української мови у 20 томах
вибілювати —
вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М.
Фразеологічний словник української мови
вибілювати —
ВИБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́БІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Позн., Ми зростаєм..
Словник української мови в 11 томах