Орфографічний словник української мови

виведений

ви́ведений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виведений — [вивеидеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. виведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виведений — ВИ́ВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вести. Усі були похмурі; усі ждали чогось страшного, – наче усі були на кару виведені (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
  4. виведений — виво́дити / ви́вести з ла́ду́. 1. що. Робити що-небудь непридатним для користування, роботи тощо; псувати, ламати, нівечити. Пісок виводив з ладу найціннішу, найдефіцитнішу апаратуру (О.  Фразеологічний словник української мови
  5. виведений — Ви́ведений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виведений — ВИ́ВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вести. Усі були похмурі; усі ждали чогось страшного, — наче усі були на кару виведені (Мирний, І, 1954, 342); — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю (Фр.  Словник української мови в 11 томах