Орфографічний словник української мови

вивершити

ви́вершити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вивершити — див. вивершувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вивершити — ВИ́ВЕРШИТИ див. виве́ршувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вивершити — ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. вивершити — ВИ́ВЕРШИТИ див. виве́ршувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. вивершити — Ви́вершити см. вивершувати.  Словник української мови Грінченка