вигороджувати

вигоро́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. вигороджувати — -ую, -уєш, недок., вигородити, -джу, -диш, док., перех., розм. Заперечувати наявність за ким-небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вигороджувати — ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРОДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Загороджувати, споруджувати, відділяти щось перегородками. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам необхідно вигородити неспалимими конструкціями (стінами...  Словник української мови у 20 томах
3. вигороджувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. вигороджувати — ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Заперечувати наявність за ким-небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось. [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах