виграновувати —
ВИГРАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, ВИГРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГРАНУВАТИ, ую, уєш, ВИ́ГРАНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Відповідно обробляючи, робити грані на поверхні твердих матеріалів (каменів, металів, скла). Робітниця вигранює різцем деталі (з газ.
Словник української мови у 20 томах
виграновувати —
ВИГРАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГРАНУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відповідно обробляючи, утворювати грані на поверхні твердих речовин (каменів, металів, скла). Вигранувати алмази.
Словник української мови в 11 томах