видержувати —
-ую, -уєш, недок., видержати, -жу, -жиш, док. 1》 перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. 2》 перех. і неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видержувати —
ВИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЕРЖАТИ, жу, жиш, док. 1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.; витримувати.
Словник української мови у 20 томах
видержувати —
ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм.
Словник синонімів української мови
видержувати —
ВИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЕРЖАТИ, жу, жиш, док. 1. перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала (Укр..
Словник української мови в 11 томах
видержувати —
Видержувати, -жую, -єш сов. в. видержати, -лу, -жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынести, вытерпѣть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Хат. XXII. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118.
Словник української мови Грінченка