викладати —
виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С.
Фразеологічний словник української мови
викладати —
ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б.
Словник синонімів української мови
викладати —
ВИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛАСТИ, аду, адеш і рідше ВИ́ЛОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Дістаючи, витягаючи звідки-небудь, класти що-небудь назовні, на щось.
Словник української мови в 11 томах
викладати —
Викладати, -даю, -єш сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов.
Словник української мови Грінченка