Орфографічний словник української мови

виколихати

ви́колихати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виколихати — -ишу, -ишеш, док., виколихувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 тільки недок.Раз у раз гойдати, колихати кого-, що-небудь. 2》 Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виколихати — ВИ́КОЛИХАТИ див. виколи́хувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. виколихати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виколихати — ВИ́КОЛИХАТИ див. виколи́хувати.  Словник української мови в 11 томах