Орфографічний словник української мови

виконроб

виконро́б

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виконроб — -а, ч. Безпосередній керівник будівельних робіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виконроб — ВИКОНРО́Б, а, ч. Скорочення: виконавець робіт (див. викона́вець). Він був виконробом, будував мости (Л. Дмитерко); Трудовий шлях молодого виконроба розпочався на Крайній Півночі, де в люті морози крізь дрімучу тайгу він прокладав залізничні колії (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виконроб — ВИКОНРО́Б, а, ч. Скорочення: виконавець робіт. Він був виконробом, будував мости (Дмит., Наречена, 1959, 145).  Словник української мови в 11 томах