вилупати

ви́лупати

дієслово доконаного виду

діал.

Значення в інших словниках

1. вилупати — I в`илупати-аю, -аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. II вилуп`ати-аю, -аєш, недок. 1》 Виламувати, відколювати. 2》 Вилущувати, лузати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вилупати — ВИ́ЛУПАТИ, аю, аєш, док., що, діал. Виламати, відколоти. Герман велів при собі вилупати першу брилу воску (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. вилупати — ВИ́ЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. Герман велів при собі вилупати першу брилу воску (Фр., VIII, 1952, 410).  Словник української мови в 11 томах
4. вилупати — Вилупа́ти, -па́ю, -єш гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153.  Словник української мови Грінченка