Орфографічний словник української мови

винуватість

винува́тість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. винуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до винуватий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винуватість — ВИНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до винува́тий 1, 2. Попросив старий Гайдак покласти його вмирати у вишитій сорочці, головою на схід, щоб видно було Україну. З родиною не розмовляв і з гіркою винуватістю відвертав очі до стіни (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. винуватість — ВИНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до винува́тий 1, 2. Попросив старий Гайдак покласти його вмирати у вишитій сорочці, головою на схід, щоб видно було Україну. З родиною не розмовляв і з гіркою винуватістю відвертав очі до стіни (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 30).  Словник української мови в 11 томах