Орфографічний словник української мови

виорати

ви́орати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виорати — див. виорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виорати — ВИ́ОРАТИ див. вио́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. виорати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. виорати — Ви́орати, -рю, -реш, -ре, -рють  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виорати — ВИ́ОРАТИ див. вио́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. виорати — Ви́орати, -ся см. виорювати, -ся.  Словник української мови Грінченка