Значення в інших словниках
-
випадковість —
[виепадков'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
випадковість —
-вості, ж. 1》 Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2》 Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3》 Явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не обумовлені. 4》 філос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
випадковість —
ВИПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. випадко́вий 1, 2. Смерть завжди жорстока, а тут випадковість сліпої кулі ще стократно підкреслює безглуздість, а з нею і кричущу трагічність її (Н. Тихий); Напрочуд виразно передано в картині І.
Словник української мови у 20 томах
-
випадковість —
Поняття, яким у філософії характеризують випадкові події (випадки), зникає при їх масовому повторенні, перетворюючись у закономірність; протилежність необхідності.
Універсальний словник-енциклопедія
-
випадковість —
ВИПАДКОВІСТЬ — філософська категорія для позначення тих феноменів дійсності (подій, процесів, об'єктів, властивостей), які суб'єкт сприймає (оцінює, інтерпретує) як буття, що має місце (або здійснилося), але якого "могло і не бути"...
Філософський енциклопедичний словник
-
випадковість —
ВИПАДКО́ВІСТЬ (непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають), ВИ́ПАДОК. — Я ніколи не насмілився б бути таким неґречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (З.
Словник синонімів української мови
-
випадковість —
ВИПАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. випадко́вий 1, 2. Добрий урожай — не радісна випадковість одного літа, а труд (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 598). 2. Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають.
Словник української мови в 11 томах