Орфографічний словник української мови

випалити

ви́палити 1

дієслово доконаного виду

піддати вогню

ви́палити 2

дієслово доконаного виду

зробити постріл

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випалити — I див. випалювати I. II див. випалювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випалити — ВИ́ПАЛИТИ¹ див. випа́лювати¹. ВИ́ПАЛИТИ² див. випа́лювати².  Словник української мови у 20 томах
  3. випалити — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  4. випалити — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити.  Словник синонімів української мови
  5. випалити — ВИ́ПАЛИТИ¹ див. випа́лювати¹. ВИ́ПАЛИТИ² див. випа́лювати².  Словник української мови в 11 томах
  6. випалити — Ви́палити см. випалювати.  Словник української мови Грінченка