Орфографічний словник української мови

випоєний

ви́поєний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випоєний — ВИ́ПОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́поїти. Коні не пручались, а були ніби приворожені. Та Алі легко зрозумів цю загадку – коні були випоєні (Ю.  Словник української мови у 20 томах