випроводжання

випроводжа́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. випроводжання — -я, с. Дія за знач. випроводжати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. випроводжання — ВИПРОВОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випроводжа́ти. У селі Дякове, що в Луганській області, до 60-х років ХХ ст. існував звичай обв'язувати руки призовника під час його випроводжання до армії вишитими хустинками (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. випроводжання — ВИПРОВОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випроводжа́ти.  Словник української мови в 11 томах