виректи

ви́ректи

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. виректи — див. вирікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. виректи — ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. виректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. виректи — Ви́ректи, див. виріка́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. виректи — ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. виректи — Ви́ректи, -ся см. вирікати, -ся.  Словник української мови Грінченка