Орфографічний словник української мови

вирости

ви́рости

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вирости — (прожити вік до дорослого) розвинутися// стати дорослим.  Словник синонімів Полюги
  2. вирости — див. виростати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирости — ВИ́РОСТИ див. вироста́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. вирости — Виріс до неба, а дурний як треба. Тілом великий, та розумом малий. І я в лісі не виріс, а межи людьми. І я знаю товариські форми, я не дикун.  Приповідки або українсько-народня філософія
  5. вирости — росту́ть / ви́росли кри́ла в кого. Хто-небудь перебуває у стані піднесення, відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін. Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується...  Фразеологічний словник української мови
  6. вирости — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  7. вирости — ВИ́РОСТИ див. вироста́ти.  Словник української мови в 11 томах
  8. вирости — Виростати, -таю, -єш сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Ном. № 6355. Буває, що і на полі рожа виростає. Ном. № 14303.  Словник української мови Грінченка