Значення в інших словниках
-
вирушити —
див. вирушати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирушити —
ВИ́РУШИТИ див. вируша́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вирушити —
вируша́ти / ви́рушити в оста́нню путь. Помирати. — Прости мене, мій дорогий! — обняв (Сурен) Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь... (Василь Шевчук).
Фразеологічний словник української мови
-
вирушити —
ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
вирушити —
ВИ́РУШИТИ див. вируша́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вирушити —
Ви́рушити, -шу, -шиш гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
Словник української мови Грінченка