вирізнений

ви́різнений

дієприкметник

розм.

Значення в інших словниках

1. вирізнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вирізнений — ВИ́РІЗНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́різнити. Письменник з освітою широкою і великою, здавалося б, вирізнений з селянського побуту усіма своїми звичками, більше дорожить народнопоетичними засобами вислову, аніж усіма книжними ресурсами (М.  Словник української мови у 20 томах