Орфографічний словник української мови

висаджувати

виса́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висаджувати — -ую, -уєш, недок., висадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висаджувати — ВИСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САДИТИ, джу, диш, док. 1. кого, що. Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  3. висаджувати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. висаджувати — Виса́джувати, -са́джую, -са́джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. висаджувати — ВИСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах