вискрібати —
див. вишкрібати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вискрібати —
ВИСКРІБА́ТИ див. вишкріба́ти.
Словник української мови у 20 томах
вискрібати —
ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм.
Словник синонімів української мови
вискрібати —
Вискріба́ти, -ріба́ю, -ріба́єш; ви́скребти, -ребу, -ребеш; ви́скріб, -скребла, -скребли і вишкріба́ти, ви́шкребти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вискрібати —
ВИСКРІБА́ТИ див. вишкріба́ти.
Словник української мови в 11 томах
вискрібати —
Вискріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. вискребти, -бу, -беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Словник української мови Грінченка