високодостойний —
ВИСОКОДОСТО́ЙНИЙ, а, е. Який має високі позитивні риси, достоїнства. Стільки злочинів вчинено за тридцять років володарювання Генріха .. Знищено многі тисячі, вбито таких високодостойних мужів (П.
Словник української мови у 20 томах